особа обвинуваченого

1) (лицо, особа) особа, людина. [Гармонічно розвинута особа людська (Єфр.)]. -ность человека - а) особа людини; б) (индивидуальность) людська особистість (-тости). Неприкосновенность -ти - недоторканність (незайманність) (-ности) особи. -ность обвиняемого - особа обвинуваченого. Удостоверять, удостоверить чью -ность - засвідчувати, засвідчити чию особу. Удостоверение своей -ти (действие) - засвідчування, оконч. засвідчення своєї особи. Удостоверение -ти (документ) - посвідчення (посвідка) про особу. А это что за -ность? - а це що за особа (персона, людина)? а це що за о[ї]ден? а це хто такий? (ирон.) а це що за парсуна? Подозрительная, тёмная -ность - непевна (підозренна), темна особа (людина). Это одна из прекраснейших -тей - це одна з найкращих осіб, це один з найкращих людей. Это скучнейшая -ность - це найнудніша особа (людина);

2) (индивидуальность) особистість (-тости). [Всі оповідання просякли авторським суб'єктивізмом, авторською особистістю (Крим.)];

3) -сти (мн. ч.) - персоналії (- лій), особистості (-тей); (личные счёты) особисті рахунки, (обиды) особисті образи, (намёки) особисті натяки. Прошу без -тей! - прошу без персоналій (без особистостей, без особистих натяків, без особистих рахунків), прошу не торкатися (не зачіпати) осіб;

4) народн. - см. Лицо 1.

* * *

1) ( о человеке) осо́ба, люди́на; по́стать, -ті; (о человеке, занимающем высокое положение) персо́на, досто́йник

2) ( об индивидуальности) особи́стість, -тості, індивідуа́льність, -ності

3)

4) ( лицо) обли́ччя, лице́, вид, -у; диал. пи́сок, -ка